У підсумковій таблиці ви можете побачити остаточні результати після трьох турів київського відбору. Нагадаємо основні моменти регламенту.
Вісім учасників забезпечили собі місця заздалегідь: це Вовченко, Ківва, Павлюк, Руденко, Чаудхарі (11-й клас), а також Рязанов, Хілько та Щеглов (10-й клас).
По два місця вибороли два кращих учасники відбору в паралелях 8-х та 9-х класів. Кращими у 8-му класі стали Альохіна та Ошлянський. Кращими в 9-му класі стали Діомідов та Ільяшенко.
Із п’яти місць, що залишилися, у загальному заліку два місця вибороли Дашков (10-й клас) та Манікін (8-й клас).
Далі можливі два варіанти:
- 1-й варіант. За три місця, що залишились, могли б боротися у додатковому турі такі чотири учасники: Сердюк (11-й клас) — 61 бал, Шатохін (10-й клас) — 61 бал, Мелентьєва (8-й клас) — 60 балів та П’янков (8-й клас) — 59 балів. Нагадаю, що змагатися у додатковому турі учасники, які мають результат, що відрізняється більше ніж на 2 бали, не можуть.
- 2-й варіант. Два із трьох місць займають Сердюк (11-й клас) та Шатохін (10-й клас), що набрали по 61 балу. На останнє місце можуть претендувати Мелентьєва (8-й клас) — 60 балів, П’янков (8-й клас) — 59 балів та Кучеренко (8-й клас) — 58 балів. Оскільки всі вони навчаються на одній паралелі, набуває сили пункт положення: «Для учасників з однієї паралелі (за рівності балів на основні місця від паралелі, або на додаткові місця, якщо наявність таких місць не залежить від результатів відбору в інших паралелях) додатковим критерієм є виступ на першому турі міської олімпіади». За цим пунктом із боротьби вибуває Кучеренко, оскільки вона набрала лише 13 балів на першому турі міської олімпіади, у той час як Мелентьєва та П’янков — по 20.
Голова журі вибирає другий варіант. За потреби я можу навести свої аргументи на користь такого рішення. Сподіваюсь, що більшість журі підтримує мене в цьому питанні.
Таким чином, у додатковий тур запрошуються учні 8-го класу Мелентьєва Ада (ліцей № 171) та П’янков Антон (гімназія № 178). Тур відбудеться на факультеті кібернетики у п’ятницю, 2 березня. Збір о 9:45 біля аудиторії 236.
Дякую всім учасникам, вчителям, батькам та особливо членам журі за самовіддану працю. Побажаймо нашій команді успіху на всеукраїнській олімпіаді! А більш детально поговоримо про це наступного тижня.
P. S. Унаслідок того, що Манікін Борис відмовився від участі у всеукраїнській олімпіаді, додатковий тур відбору не було проведено, а обидва претенденти — Мелентьєва та П’янков — здобули місця у складі команди. Запасною стала Кучеренко Анастасія.
Повний текст правил проведення київського відбору можна знайти на відповідній сторінці. Cлід відмітити такі особливості цьогорічних відборів:
- Відповідно до рейтингу областей (у Києва друге місце після Харківської області) розмір нашої команди складає 9 учнів.
- П’ять перших дипломів на минулій всеукраїнській олімпіаді дають додаткових 5 місць.
- За результатами інтернет-олімпіади учні Києва вибороли ще 3 місця на IV етапі.
Таким чином, від Києва на всеукраїнську олімпіаду поїдуть 17 учасників. Із 17 місць 8 уже зайнято окремими учнями:
- Щеглов (10-й клас), Чаудхарі та Вовченко (11-й клас) — переможці інтернет-олімпіади. Згідно із правилами цієї олімпіади, кожен її учасник виборює собі особисте місце на всеукраїнській олімпіаді.
- Рязанов, Хілько (10-й клас), Ківва та Павлюк (11-й клас) здобули перші місця на останній всеукраїнський олімпіаді.
- Руденко (11-й клас) — призер останньої міжнародної олімпіади.
Вакантні 9 місць будуть розподілені таким чином:
- По два місця виборюють два кращих учасники відбору в паралелях 8-х та 9-х класів (разом — 4 місця). Вони змагаються в особистому внутрішньому конкурсі по 8-х та по 9-х класах окремо. Однак, кращі двоє потрапляють у команду лише за умови, що не виступлять набагато гірше від переможців в інших паралелях. Це рідкісний прецедент, який, утім, один раз трапився.
- На решту 5 місць претендують однаковою мірою всі учасники відборів незалежно від паралелі, тобто переможці загального по всіх паралелях заліку (не враховуючи тих учасників, які вже пройшли відбір).
Якщо маєте запитання стосовно правил відбору та принців формування команди, — звертайтеся.
Бажаємо всім успіхів. Журі київської міської олімпіади.
У цьому дописі я наведу прості міркування по свіжих слідах олімпіади. Ці думки не є надто глибокими, але маю бажання поділитися ними з усіма зацікавленими сторонами.
Про кількість учасників
Цього року журі перевірило 1034 роботи. Хай учасників і було трохи менше (бо деякі учні встигли написати роботи за два класи), але київська міська олімпіада вперше в історії прийняла понад 1000 учасників. Хочеться усіх із цим привітати, але...
Про учасників поза заявкою
Минулого року поза заявками від районів прийшло близько 200 дітей, їх вдалося у якийсь спосіб розсадити лише через годину або й трохи більше після офіційного початку олімпіади о 10:00. Щороку кількість учасників чимраз більша, і це змусило нас уже на цьогорічній олімпіаді спробувати заздалегідь точно оцінити кількість учасників олімпіади, щоб найзручніше і без затримок усіх розташувати. Для цього, не порушуючи відкритості олімпіади, ми просили всіх учасників, хто не потрапив до заявки району, вчасно зареєструватися в оргкомітеті. Жодних обмежень, крім терміну реєстрації, не було, але навіть і тих, хто виявив бажання зареєструватися пізніше від зазначеного терміну (але до дня проведення олімпіади), було зареєстровано.
З огляду на потенційно велику кількість учасників було ухвалено, що УФМЛ та два київські райони писатимуть перший тур на факультеті кібернетики Київського національного університету. Планувалося, що таких учасників буде близько 180 осіб. Однак, без жодного попередження, додатково на факультеті кібернетики вирішили писати олімпіаду близько 50 осіб. Ще 60 незареєстрованих учасників приїхали в неділю у приміщення Київського університету ім. Грінченка. Я вважаю це проявом неповаги до оргкомітету олімпіади, який докладає величезних зусиль для нормального проведення заходу. Попри те, що олімпіада залишається відкритою і жодних обмежень на участь не передбачає, наступного року незареєстровані учасники допущені до написання робіт не будуть. Додатковим аргументом допустимості такого підходу можна вважати досить низький середній бал не зареєстрованих завчасно учнів. Їхній результат за перший тур складає в середньому 5—6 балів.
Зі свого боку ми спробуємо навести на цьому сайті заявки районів, щоб кожна дитина могла перевірити, чи потрапила вона до списку, чи ні. Адже немає бажання вступати в дискусію з учнем, відсутнім у заявці району, який стверджує, що посів на районній олімпіаді призове місце. Усі такі питання бажано узгоджувати завчасно, щоб у день самої олімпіади було зручно і учасникам, і журі, й оргкомітету. Не справедливо дитину, яка потрапила в заявку чи зареєструвалася, змушувати чекати зайву годину, а потім тіснитися у переповненій через незареєстрованих учасників аудиторії.
Про кількість призерів
На цьому сайті ми вже обговорювали недоречності, прийняті в новому офіційному положенні про олімпіади. Некомпетентність тих, хто його складав, очевидна. Укладачі, на жаль, не зробили аналізу минулого положення ані з позитивного, ані з негативного боку, а через те багато важливих пунктів виявилися недолугими. Особливо це стосується можливості нагородити до 50 % на ІІІ етапі та до 30 % учасників на IV етапі всеукраїнської олімпіади. Те, що мовчить керівництво олімпіад IV етапу і не робить спроб змінити положення, свідчить або про їхню байдужість до цих питань, або про згоду з такими нормами. Хай там як, мені здається, що на всіх членів журі IV етапу буде очікувати досить важке випробування при визначенні тих 30 % призерів.
Стосовно ж ІІІ етапу все дещо простіше: «не більше ніж 50 %» не означає, що кількість призерів конче має бути близькою до цього числа. Наше журі вважає, що норма «до 30 %» цілком слушна для визначення кількості призерів. Цим ми й керувалися, проводячи відповідну риску.
Про один несподіваний результат
Прикрість це чи випадковість, але минулорічний переможець всеукраїнської олімпіади від Києва десятикласник Атілла Бахчеджиоглу, виступивши за 11-й клас, не потрапив цього року до числа призерів ІІІ етапу. Тому за правилами він не зможе взяти участі в IV етапі. За останні 10 років у Києві таке трапляється уперше. Дуже жаль Атіллу, і єдине, що можна йому нагадати, що математики, особливо хлопчики, після таких невдач часто стають більш сильними і наступного року доводять прикрість та випадковість такого результату перемогами на найвищому рівні. Нагадаємо приклад Цицюри, який після провалу в 10-му класі наступного року виборов золото міжнародної олімпіади; Сеніна — провал у 9-му класі і бронза та золото наступних двох років на міжнарі. Тож побажаймо успіху й Атіллі.
Але варто торкнутися можливих причин такої події. Останніми роками дуже багато учасників, показавши непоганий результат у своїй паралелі (за 8-й чи 9-й клас), вважають, що вони тепер можуть на рівних боротися у паралелі 11-го класу. Так, минулого року декілька наших учасників з 9-го та 10-го класів на всеукраїнській олімпіаді виступали за 11-й. Дійсно, двоє виправдали сподівання і стали призерами міжнародної олімпіади, але решта виступили досить невдало (очевидно, що нижче за свої можливості). Внаслідок цього Київ втратив свою перевагу в рейтингу областей, і тепер ми маємо тільки 9 місць на всеукраїнській олімпіаді. Це повинно стати певним уроком нашим майбутнім поколінням, що не означає, що не можна бути амбіційними, але означає, що треба бути мудрими, приймаючи важливі рішення. .
Про особисті прохання
До мене особисто, і не тільки до мене, часто-густо звертаються учасники, батьки, вчителі і просять зробити для них якийсь виняток. Чи то дозволити участь у другому турі учаснику, який не став призером, чи розглянути чернетку роботи, а чи ще щось. Взагалі, повірте, дуже важко відмовляти і казати: «ні, це є порушення правил». Але я повинен так робити, і перепрошую за ці відмови.
Я викладач із майже 30-річним досвідом, і вже мав такі моменти у своєму житті. Коли вперше читав лекції на потоці (100 студентів), одна дівчина попросила зробити для неї виняток і дозволити їй скласти залік не в день заліку — у п’ятницю, — а «наступного» дня, тобто в понеділок. Так вона мала б на підготовку на три дні більше. Я подумав, що нічого страшного в такому дозволі не буде... Відразу після цього до мене прийшли ще близько 50 студентів зі словами: «ви їй дозволили, то не маєте права відмовити й нам».
Так і тут: якщо я дозволю одній дитині писати поза конкурсом, то можна очікувати, що таких охочих прийде кілька сотень, і жодному в мене не буде морального права відмовити, бо дозволив же я одній дитині! І з чернетками теж так. Є правила, давайте їх дотримуватись!
Ще раз прошу вибачення, кого я образив такою відмовою.
Висловлюйте свої коментарі, побажання, зауваження. Цей зворотний зв’язок є надзвичайно важливим!
З повагою, голова журі Богдан Рубльов (для учнів — Богдан Владиславович або пан Богдан).
На перший тур київської міської олімпіади учасники змагання повинні прибути до 9:30. Нагадаємо, що тур проходитиме у двох різних місцях. Учні Голосіївського та Святошинського районів Києва, а також учасники з УФМЛ, пишуть цей тур на факультеті кібернетики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Учні решти восьми районів перший тур пишуть у приміщенні Київського університету імені Бориса Грінченка на вул. Тимошенка, 13б (біля станції метро «Мінської»).
З 9:30 до 10:15 учасників будуть розміщувати в аудиторіях, а також вирішуватимуться інші організаційні питання. Тур розпочнеться о 10:15 і триватиме 4 години для учнів 8—11-х класів і 3 години для учнів 7-го класу.
Членів журі просимо прибути в корпус на вул. Тимошенка, 13б, орієнтовно о пів на третю, але не пізніше ніж о 14:45. У цей час розпочнеться загальне засідання стосовно питань, пов’язаних з олімпіадою. Після засідання почнеться перевірка робіт учасників.
Старші по класах члени журі та їхні заступники мають прибути в корпус на вул. Тимошенка на 9:00.