У цьому дописі я наведу прості міркування по свіжих слідах олімпіади. Ці думки не є надто глибокими, але маю бажання поділитися ними з усіма зацікавленими сторонами.

Про кількість учасників

Цього року журі перевірило 1034 роботи. Хай учасників і було трохи менше (бо деякі учні встигли написати роботи за два класи), але київська міська олімпіада вперше в історії прийняла понад 1000 учасників. Хочеться усіх із цим привітати, але...

Про учасників поза заявкою

Минулого року поза заявками від районів прийшло близько 200 дітей, їх вдалося у якийсь спосіб розсадити лише через годину або й трохи більше після офіційного початку олімпіади о 10:00. Щороку кількість учасників чимраз більша, і це змусило нас уже на цьогорічній олімпіаді спробувати заздалегідь точно оцінити кількість учасників олімпіади, щоб найзручніше і без затримок усіх розташувати. Для цього, не порушуючи відкритості олімпіади, ми просили всіх учасників, хто не потрапив до заявки району, вчасно зареєструватися в оргкомітеті. Жодних обмежень, крім терміну реєстрації, не було, але навіть і тих, хто виявив бажання зареєструватися пізніше від зазначеного терміну (але до дня проведення олімпіади), було зареєстровано.

З огляду на потенційно велику кількість учасників було ухвалено, що УФМЛ та два київські райони писатимуть перший тур на факультеті кібернетики Київського національного університету. Планувалося, що таких учасників буде близько 180 осіб. Однак, без жодного попередження, додатково на факультеті кібернетики вирішили писати олімпіаду близько 50 осіб. Ще 60 незареєстрованих учасників приїхали в неділю у приміщення Київського університету ім. Грінченка. Я вважаю це проявом неповаги до оргкомітету олімпіади, який докладає величезних зусиль для нормального проведення заходу. Попри те, що олімпіада залишається відкритою і жодних обмежень на участь не передбачає, наступного року незареєстровані учасники допущені до написання робіт не будуть. Додатковим аргументом допустимості такого підходу можна вважати досить низький середній бал не зареєстрованих завчасно учнів. Їхній результат за перший тур складає в середньому 5—6 балів.

Зі свого боку ми спробуємо навести на цьому сайті заявки районів, щоб кожна дитина могла перевірити, чи потрапила вона до списку, чи ні. Адже немає бажання вступати в дискусію з учнем, відсутнім у заявці району, який стверджує, що посів на районній олімпіаді призове місце. Усі такі питання бажано узгоджувати завчасно, щоб у день самої олімпіади було зручно і учасникам, і журі, й оргкомітету. Не справедливо дитину, яка потрапила в заявку чи зареєструвалася, змушувати чекати зайву годину, а потім тіснитися у переповненій через незареєстрованих учасників аудиторії.

Про кількість призерів

На цьому сайті ми вже обговорювали недоречності, прийняті в новому офіційному положенні про олімпіади. Некомпетентність тих, хто його складав, очевидна. Укладачі, на жаль, не зробили аналізу минулого положення ані з позитивного, ані з негативного боку, а через те багато важливих пунктів виявилися недолугими. Особливо це стосується можливості нагородити до 50 % на ІІІ етапі та до 30 % учасників на IV етапі всеукраїнської олімпіади. Те, що мовчить керівництво олімпіад IV етапу і не робить спроб змінити положення, свідчить або про їхню байдужість до цих питань, або про згоду з такими нормами. Хай там як, мені здається, що на всіх членів журі IV етапу буде очікувати досить важке випробування при визначенні тих 30 % призерів.

Стосовно ж ІІІ етапу все дещо простіше: «не більше ніж 50 %» не означає, що кількість призерів конче має бути близькою до цього числа. Наше журі вважає, що норма «до 30 %» цілком слушна для визначення кількості призерів. Цим ми й керувалися, проводячи відповідну риску.

Про один несподіваний результат

Прикрість це чи випадковість, але минулорічний переможець всеукраїнської олімпіади від Києва десятикласник Атілла Бахчеджиоглу, виступивши за 11-й клас, не потрапив цього року до числа призерів ІІІ етапу. Тому за правилами він не зможе взяти участі в IV етапі. За останні 10 років у Києві таке трапляється уперше. Дуже жаль Атіллу, і єдине, що можна йому нагадати, що математики, особливо хлопчики, після таких невдач часто стають більш сильними і наступного року доводять прикрість та випадковість такого результату перемогами на найвищому рівні. Нагадаємо приклад Цицюри, який після провалу в 10-му класі наступного року виборов золото міжнародної олімпіади; Сеніна — провал у 9-му класі і бронза та золото наступних двох років на міжнарі. Тож побажаймо успіху й Атіллі.

Але варто торкнутися можливих причин такої події. Останніми роками дуже багато учасників, показавши непоганий результат у своїй паралелі (за 8-й чи 9-й клас), вважають, що вони тепер можуть на рівних боротися у паралелі 11-го класу. Так, минулого року декілька наших учасників з 9-го та 10-го класів на всеукраїнській олімпіаді виступали за 11-й. Дійсно, двоє виправдали сподівання і стали призерами міжнародної олімпіади, але решта виступили досить невдало (очевидно, що нижче за свої можливості). Внаслідок цього Київ втратив свою перевагу в рейтингу областей, і тепер ми маємо тільки 9 місць на всеукраїнській олімпіаді. Це повинно стати певним уроком нашим майбутнім поколінням, що не означає, що не можна бути амбіційними, але означає, що треба бути мудрими, приймаючи важливі рішення. Sapere aude.

Про особисті прохання

До мене особисто, і не тільки до мене, часто-густо звертаються учасники, батьки, вчителі і просять зробити для них якийсь виняток. Чи то дозволити участь у другому турі учаснику, який не став призером, чи розглянути чернетку роботи, а чи ще щось. Взагалі, повірте, дуже важко відмовляти і казати: «ні, це є порушення правил». Але я повинен так робити, і перепрошую за ці відмови.

Я викладач із майже 30-річним досвідом, і вже мав такі моменти у своєму житті. Коли вперше читав лекції на потоці (100 студентів), одна дівчина попросила зробити для неї виняток і дозволити їй скласти залік не в день заліку — у п’ятницю, — а «наступного» дня, тобто в понеділок. Так вона мала б на підготовку на три дні більше. Я подумав, що нічого страшного в такому дозволі не буде... Відразу після цього до мене прийшли ще близько 50 студентів зі словами: «ви їй дозволили, то не маєте права відмовити й нам».

Так і тут: якщо я дозволю одній дитині писати поза конкурсом, то можна очікувати, що таких охочих прийде кілька сотень, і жодному в мене не буде морального права відмовити, бо дозволив же я одній дитині! І з чернетками теж так. Є правила, давайте їх дотримуватись!

Ще раз прошу вибачення, кого я образив такою відмовою.

Висловлюйте свої коментарі, побажання, зауваження. Цей зворотний зв’язок є надзвичайно важливим!

З повагою, голова журі Богдан Рубльов (для учнів — Богдан Владиславович або пан Богдан).

На перший тур київської міської олімпіади учасники змагання повинні прибути до 9:30. Нагадаємо, що тур проходитиме у двох різних місцях. Учні Голосіївського та Святошинського районів Києва, а також учасники з УФМЛ, пишуть цей тур на факультеті кібернетики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Учні решти восьми районів перший тур пишуть у приміщенні Київського університету імені Бориса Грінченка на вул. Тимошенка, 13б (біля станції метро «Мінської»).

З 9:30 до 10:15 учасників будуть розміщувати в аудиторіях, а також вирішуватимуться інші організаційні питання. Тур розпочнеться о 10:15 і триватиме 4 години для учнів 8—11-х класів і 3 години для учнів 7-го класу.

Членів журі просимо прибути в корпус на вул. Тимошенка, 13б, орієнтовно о пів на третю, але не пізніше ніж о 14:45. У цей час розпочнеться загальне засідання стосовно питань, пов’язаних з олімпіадою. Після засідання почнеться перевірка робіт учасників.

Старші по класах члени журі та їхні заступники мають прибути в корпус на вул. Тимошенка на 9:00.

Тут я продовжу обговорення пунктів нового положення (передісторію й початок обговорення див. у попередньому дописі). Ці пункти є менш принциповими порівняно з наведеними раніше, але також вимагають певного роз’яснення і, можливо, виправлення.

Старе положення		Нове положення
3.22. Учасники олімпіад... мають право ознайомитись... з попередніми результатами (до підбиття остаточних підсумків) оцінки робіт учасників. У разі виникнення суперечливих питань учасники мають право після завершення всіх турів відповідного етапу змагань подавати до журі апеляції з приводу правильності та об’єктивності оцінки виконаних ними завдань і одержати відповідь в усній формі. <...>		4.1. Учасники олімпіад... мають право ознайомитись... з попередніми результатами перевірки робіт учасників до підбиття остаточних підсумків. 4.2. У разі виникнення питань учасники мають право після завершення всіх турів відповідного етапу змагань подавати заяву у письмовій формі апеляційній комісії з приводу правильності та об’єктивності оцінювання виконаних ними завдань і одержати письмову відповідь (за вимогою учня) до підбиття остаточних підсумків відповідних змагань. <...> 4.3. Для проведення апеляції оргкомітетом олімпіад, турнірів, конкурсів створюється апеляційна комісія. Рішення апеляційної комісії фіксується у протоколі засідання цієї комісії та надається для ознайомлення заявнику.

Або апеляційній комісії доведеться суто формально писати, що роботу оцінено правильно, або вона муситиме погрузти в аналізі й описуванні кожної поданої апеляції. З математики таких апеляцій зазвичай дуже багато, а тому ця робота може зайняти не одну годину, ба навіть не один день.

Старе положення		Нове положення
2.5.6. <...> Олімпіадні завдання, як правило, складаються з авторських задач і вправ (тестів). <...>		2.5.6. <...> Завдання для проведення змагань складаються з авторських задач і вправ (тестів). <...>

З одного боку, будь-яке завдання є авторським, бо хтось його колись-таки придумав; про прізвища авторів та їхнє громадянство нічого не сказано. З іншого ж боку, якщо в тексті трапилася задача фольклорного змісту, то що? Прибрані слова «як правило» змусять таким задачам приписувати авторів.

Тепер ще кілька зауважень загального плану стосовно пунктів, перенесених зі старого положення в нове без належних виправлень. Нижче наводитимуться витяги з нової редакції документа.

Текст положення

1.2. <...> За бажанням учасник має право на загальних засадах брати участь у змаганнях серед учнів старших (порівняно з класом (курсом) фактичного навчання) класів (курсів) у межах визначених вікових груп кожного навчального предмета (крім учасників 11-го класу). <...>

Часто-густо протягом олімпіади виникають суперечливі моменти, які немовбито прописані в положенні, але насправді стають від того лише більш заплутаними. Цей пункт — один із прикладів. Приміром, учасник із 9-го класу завчасно впорався зі своїм завданням і хоче написати роботу ще й за 10-й клас. Чи має він право це робити? Чи може він одержати водночас два дипломи (або й більше), якщо напише роботи добре?

Текст положення

2.4.5. <...> Олімпіади з фізики, хімії, біології, математики, інформатики, інформаційних технологій, трудового навчання проводяться у два — три тури. Кількість турів інших змагань, їх тривалість та форми проведення визначає МОНмолодьспорту України разом з оргкомітетами та журі відповідних олімпіад. <...>

Що робити в разі порушення певних пунктів положення? Як бути, зокрема, якщо в якомусь регіоні III етап олімпіади мають змогу проводити лише в 1 тур?..

Текст положення

2.4.7. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій проводять відбірково-тренувальні збори переможців III етапу олімпіад з навчальних предметів та II етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін і конкурсів для формування відповідно складу команд на IV етап олімпіад з навчальних предметів, III етап олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, затверджують кількісний склад учасників, визначають тривалість та порядок проведення зборів. <...>

А якщо регіон не має змоги проводити такі збори? Крім того, переможців олімпіади може бути до 50 % від усіх учасників (див. першу частину обговорення). Навіщо проводити відбір серед половини учасників олімпіади, якщо відібрати треба від 4 до 10 осіб?

Задача нового положення, як і попереднього, — охопити всі типи офіційних шкільних і позашкільних інтелектуальних змагань. Про це свідчить сама назва: «Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності». Але який статус мають тоді інтернет-олімпіади? У 1998 році їх іще не могли передбачити, але тепер у тексті положення є пряме посилання на них:

Текст положення

3.9. У IV етапі олімпіад, турнірів, конкурсів з навчальних предметів беруть участь за погодженням з МОНмолодьспортом України переможці Інтернет-олімпіад, інших олімпіад та конкурсів (державного рівня). <...>

Утім, нічого більше про інтернет-олімпіади в документі не сказано, і навіть більше — положення містить пункт, який робить законність заочного етапу інтернет-олімпіад сумнівною:

Текст положення

1.11. Всеукраїнські учнівські олімпіади з навчальних предметів всіх етапів, турніри, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності є очною формою змагань. <...>

Інтернет-олімпіада суттєво впливає на склад учасників IV етапу всеукраїнської олімпіади, а отже вона також повинна регулюватися цим положенням.

Пропонуємо і вам долучитися до обговорення, залишивши коментар нижче.

Нещодавно Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України були схвалені нові правила проведення українських учнівських олімпіад, турнірів та конкурсів з навчальних предметів. Ухвалений документ має замінити попереднє положення, що діяло з 1998 року. Нижче хотілося б обговорити ситуацію, яка склалася у зв’язку з цим, а також проаналізувати певні моменти нового положення.

Старе положення приймалося терміном на 5 років, а тому прийняття нового документа затрималося на кілька років. Цю затримку можна було б виправдати та навіть вважати доречною, якби Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, відповідальний за положення, щосили сприяв обговоренню його пунктів задля пошуку найкращих рішень. Утім, широкий загал у цьому обговоренні участі, на превеликий жаль, не брав.

Порівняймо та проаналізуймо певні пункти старого та нового положень. Коментарі, подані нижче, будуть відображати чисто суб’єктивний погляд, вони не є абсолютною істиною, але відповідають моєму досвіду: 10-річному як члена журі олімпіад, а також як учасника олімпіад 30-річної давнини. Кожен може долучитися до дискусії, висловивши свою згоду або часткову чи повну незгоду з наведеними міркуваннями, або висловити свою думку стосовно інших пунктів положення.

Старе положення		Нове положення
2.8. <...> Для підготовки команд школярів України до участі у Міжнародних олімпіадах, конкурсах і турнірах Інститут змісту і методів навчання Міністерства освіти України проводить осінні настановчі, зимові навчально-тренувальні та весняні відбірково-тренувальні збори. <...> <...>		2.8.2. Для підготовки команд учнів до участі у Міжнародних олімпіадах, конкурсах і турнірах МОНмолодьспорт України може проводити осінні настановчі, зимові навчально-тренувальні збори. <...> 2.8.3. Для визначення... складу команд учнів до участі у Міжнародних олімпіадах, турнірах, конкурсах з навчальних предметів проводяться весняні конкурсні відбірково-тренувальні збори... <...>

Інститут жодного разу ні осінніх, ні зимових зборів не проводив, і тепер це завдання покладено на МОНМС із прикметним формулюванням «може проводити».

Старе положення		Нове положення
2.8. <...> <...> Для визначення остаточного складу команд проводяться весняні відбірково-тренувальні збори. До складу учасників весняних відбірково-тренувальних зборів, незалежно від класу навчання, входять лише переможці IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад поточного навчального року, які змагались серед учнів одинадцятих (випускних) класів (курсів). Кількісний склад учасників відбірково-тренувальних зборів, які є кандидатами на участь у відповідних Міжнародних змаганнях поточного року, не повинен перевищувати подвійної кількості учнів, що входять до складу команди України згідно з правилами відповідної Міжнародної олімпіади, конкурсу або турніру. Понад зазначену кількість до числа учасників відбірково-тренувальних зборів, які є кандидатами на участь у відповідних Міжнародних змаганнях поточного року, включаються переможці відповідних Міжнародних змагань минулого року, якщо вони є учнями середніх закладів освіти.		2.8.3. Для визначення МОНмолодьспортом України остаточного складу команд учнів до участі у Міжнародних олімпіадах, турнірах, конкурсах з навчальних предметів проводяться весняні конкурсні відбірково-тренувальні збори, до участі в яких запрошуються переможці IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад поточного навчального року. Пропозиції до списку учасників весняних конкурсних відбірково-тренувальних зборів приймаються на спільному засіданні оргкомітету та журі IV етапу відповідної олімпіади з навчального предмета. <...> 2.8.4. Кількісний склад учасників весняних конкурсних відбірково-тренувальних зборів, які є кандидатами на участь у відповідних міжнародних змаганнях поточного року, не повинен перевищувати подвійної кількості учнів, що входять до складу команди України, згідно з правилами відповідної Міжнародної олімпіади, конкурсу або турніру. Понад зазначену кількість до числа учасників відбірково-тренувальних зборів, які є кандидатами на участь у відповідних міжнародних змаганнях поточного року, включаються переможці відповідних міжнародних змагань минулого року, якщо вони є учнями загальноосвітніх навчальних закладів.

У попередній редакції положення виключається суб’єктивізм журі щодо визначення конкретних учасників відбору на міжнародну олімпіаду. Вибирали просто 12 кращих з паралелі 11-го класу. Зараз же на пропозицію окремих членів журі чи оргкомітету всякий «переможець» олімпіади у будь-якій паралелі може бути включений до числа учасників відборів.

Пункт про запрошення учнів з будь-якої паралелі до відбору на міжнародну олімпіаду є в багатьох країнах (приміром у Росії), але там немає штучного обмеження кількості учасників відбору. Абсолютно доречно було б у наших реаліях запросити, наприклад, до 15 учасників у паралелях 10-го та 11-го класів, до десяти учасників з 9-го та до п’яти з 8-го класу. Тоді можна врахувати всі пропозиції, не загубити жодної талановитої дитини. Крім того, добре відомо, наскільки корисними є тренування з підвищеною відповідальністю для молодих учасників.

Старе положення		Нове положення
4.4. Переможці III етапу олімпіад з базових дисциплін, II етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт нагороджуються дипломами I, II, III ступенів окремо за класами (курсами) або за відповідними спеціалізаціями у кількості, яка не перевищує 30 % числа учасників змагань відповідного класу (курсу) з орієнтовним розподілом кількості дипломів у співвідношенні 1:2:3... <...> <...> 4.6. Переможці IV етапу олімпіад з базових дисциплін, III етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт і фінального етапу турнірів нагороджуються дипломами I, II, III ступенів окремо за класами (курсами) або за профілями у кількості, що не перевищує 50 % загальної кількості учасників змагань відповідного класу (курсу), з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1:2:3... <...> <...>		5.4. Переможці III етапу олімпіад з навчальних предметів, II етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт нагороджуються дипломами I, II, III ступенів окремо за класами (курсами) або за відповідними спеціалізаціями у кількості, яка не перевищує 50 % числа учасників змагань відповідного класу (курсу) з орієнтовним розподілом кількості дипломів у співвідношенні 1:2:3. <...> 5.6. Переможці IV етапу олімпіад з навчальних предметів, III етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт нагороджуються дипломами I, II, III ступенів окремо за класами (курсами) або за профілями у кількості, що не перевищує 30 % загальної кількості учасників змагань відповідного класу (курсу), з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1:2:3. <...>

Очевидно, що працівники, які готували нове положення, просто переплутали кількість переможців ІІІ та IV етапів. Навіть уявити собі, що кожен другий учасник III етапу олімпіади є призером, вкрай важко. Скажімо, в Києві, де кількість учасників може досягати 1000, призерів має бути близько 500! Крім дискредитації поняття «переможець олімпіади» це нічого не дає. Приблизно така ж ситуація і в інших регіонах.

Що стосується призерів на IV етапі (всеукраїнській олімпіаді), то 30 % — це просто мізер. Якщо взяти паралель, у якій, приміром, 42 учасники (досить стандартна цифра для олімпіади з математики), то раніше вони здобули б 21 призове місце, з яких 3 перших дипломи, 7 других та 11 третіх. А за новими правилами призерів буде лише 12, із них перші дипломи у 2 учасників, другі — в 4, треті — в 6. Якщо порахувати кількість учасників у цій паралелі від кількох найсильніших регіонів (скажімо, Києва, Харкова, Донецька та Львова), стає зрозумілим, що дітям з інших регіонів буде надзвичайно важко стати призерами. У більшості регіонів це може відбити бажання готувати дітей до всеукраїнської олімпіади взагалі.

На міжнародній олімпіаді з математики нагороджують 50 % учасників. Тому для всеукраїнської олімпіади, де учасників навіть менше, це тим більше є природним.

Інститут повинен мати мужність і, визнавши свою помилку, зробити спробу її виправити.

Старе положення		Нове положення
4.4. Переможці III етапу олімпіад... нагороджуються дипломами... але переможцем не може бути учасник, який за сумарним результатом виступів на всіх обов’язкових турах відповідного етапу олімпіади набрав менше ніж третину від максимально можливої сумарної (за всіма обов’язковими турами) кількості балів. Решті учасників вручаються дипломи учасника. <...> 4.6. Переможці IV етапу олімпіад... нагороджуються дипломами... але переможцем не може бути учасник, який за сумарним результатом виступів на всіх обов’язкових турах відповідного етапу олімпіади набрав менше ніж третину від максимально можливої сумарної (за всіма обов’язковими турами) кількості балів. Решта учасників нагороджується дипломами учасника. <...>		Те саме в пунктах 5.4 і 5.6.

Пункту з таким обмеженням немає в жодній країні світу. В Україні він змушує предметно-методичні комісії, що складають тексти олімпіад, заздалегідь пропонувати дітям кілька задач доволі низького рівня — щоб переможцями олімпіади стали не поодинокі учасники. Навіть на міжнародній олімпіаді, що є еталоном і взірцем шкільних олімпіад, за максимальних 42 балів дипломи час від часу одержують учасники, що набрали 13, 12, а інколи й 11 балів. Красиві, цікаві, змістовні задачі, які не завжди легко розв’язати, але які прищеплюють дітям любов до нестандартних підходів, відкривають нові обрії сприйняття математики й не повинні ставати перешкодою до виявлення та нагородження достатньої кількості кращих — тих, хто дійсно заслуговує бути переможцем.

Невідомо, хто автор цього пункту, але давно пора визнати його недоречність. Треба довіряти журі та оргкомітету, які самі можуть з урахуванням складності задач визначити границі балів і нагородити в цих межах переможців. Досить часто вони справді будуть більшими за третину балів, але ця штучна межа не має бути категоричним правилом.

Пропонуємо і вам долучитися до обговорення, залишивши коментар нижче.

Нагадаємо, що тури київської міської олімпіади відбудуться 22 і 28 29 січня 2012 року. Апеляція результатів першого туру пройде в середу, 25 січня, а другого туру — в середу, 1 лютого. Обидві апеляції буде проведено в другій половині дня у приміщенні Інституту післядипломної педагогічної освіти на просп. Тичини, 17.

Наводимо склад журі та його попередній розподіл між паралелями. Стосовно розподілу приймаємо (у коментарях або особисто) зауваження й побажання. Зокрема треба, щоб учителі не потрапили на паралель до своїх учнів, студенти не перевіряли роботи знайомих учасників тощо.

7-й клас	8-й клас	9-й клас	10-й клас	11-й клас
Старші та їхні заступники
Молодцов О. І.	Нестеренко О. Н.	Крюкова Г. В.	Анікушин А. В.	Рубльов Б. В.
Гранішак Х. М.	Мисак Д. П.	Данилова А. Є.	Остапчук М. В.	Лішунов В. Г.
Учителі
Вишенський В. В.	Буковська О. І.	Басов Д. С.	Бєдов О. В.	Браславська А. Л.
Зінченко О. Г.	Василенко О. В.	Карлюченко О. О.	Гольдштейн І. Б.	Малишко О. Г.
Кутовенко І. Л.	Дем’яненко О. І.	Коцюруба О. В.	Кузнєцова О. В.	Мартюшова І. В.
Полонський В. Б.	Нікулін О. В.	Кушнір Ю. А.	Мовчан С. М.	Миронець О. А.
Рабінович Ю. М	Сухорукова А. М.	Плис Т. В.	Ривкінд Й. Я.	Панкратова І. Є.
Шульга Н. В	Харченко Л. А.	Фурман М. С.	Суворова А. В.	Сільвестрова І. А.
	Шамович О. А.		Шеповалова Г. В.
Студенти
Веремеєнко А.	Барановський О. В.	Вовченко І. О.	Ганзюк А. А.	Ахтарієв М. М.
Лиховид Є. О.	Дворяшина М. В.	Данілов І. В.	Жениленко В. С.	Волошин Д.
Малий В. М.	Деркач А. М.	Древаль М. М.	Зачешигрива В. О.	Здомський І. В.
Свідерський К. С.	Десятерик О. О.	Карлюченко О. В.	Зінченко А. В.	Маліцький Ю. В.
Столярчук О. Р.	Карпов Д. С.	Коляденко М. П.	Кузнєцов Є.	Мулярчик К. М.
Часовський Д. Б.	Королюк М.	Оніщенко А. М.	Лавренюк М. С.	Танцюра Б. В.
Чернова О. О.	Кравець О. Г.	Павлов Т. В.	Черненко І. Л.	Цатурян С. Р.
Шарманський І. Б.	Пугач А. Г.	Чернишенко А. І.	Шевчук Є. М.	Чорний М. В.
	Темніков А. В.	Щерба А. О.	Шуклін С. В.	Шишацький Ю. О.
Викладачі вишів
Захарійченко Ю. О.	Кукуш О. Г.	Єргіна О. В.	Владіміров В. М.	Радченко В. М.
	Чайковський А. В.		Цешковський С. Й.	Шарапов М. М.
Експерт-консультант — Номіровський Д. А.