Нещодавно Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України були схвалені нові правила проведення українських учнівських олімпіад, турнірів та конкурсів з навчальних предметів. Ухвалений документ має замінити попереднє положення, що діяло з 1998 року. Нижче хотілося б обговорити ситуацію, яка склалася у зв’язку з цим, а також проаналізувати певні моменти нового положення.
Старе положення приймалося терміном на 5 років, а тому прийняття нового документа затрималося на кілька років. Цю затримку можна було б виправдати та навіть вважати доречною, якби Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, відповідальний за положення, щосили сприяв обговоренню його пунктів задля пошуку найкращих рішень. Утім, широкий загал у цьому обговоренні участі, на превеликий жаль, не брав.
Порівняймо та проаналізуймо певні пункти старого та нового положень. Коментарі, подані нижче, будуть відображати чисто суб’єктивний погляд, вони не є абсолютною істиною, але відповідають моєму досвіду: 10-річному як члена журі олімпіад, а також як учасника олімпіад 30-річної давнини. Кожен може долучитися до дискусії, висловивши свою згоду або часткову чи повну незгоду з наведеними міркуваннями, або висловити свою думку стосовно інших пунктів положення.
 | ||
Старе положення | Нове положення | |
2.8. <...> | 2.8.2. Для підготовки команд учнів до участі у Міжнародних олімпіадах, конкурсах і турнірах МОНмолодьспорт України може проводити осінні настановчі, зимові навчально-тренувальні збори. <...> | |
Інститут жодного разу ні осінніх, ні зимових зборів не проводив, і тепер це завдання покладено на МОНМС із прикметним формулюванням «може проводити».
| ||
Старе положення | Нове положення | |
2.8. <...> | 2.8.3. Для визначення МОНмолодьспортом України остаточного складу команд учнів до участі у Міжнародних олімпіадах, турнірах, конкурсах з навчальних предметів проводяться весняні конкурсні відбірково-тренувальні збори, до участі в яких запрошуються переможці IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад поточного навчального року. | |
У попередній редакції положення виключається суб’єктивізм журі щодо визначення конкретних учасників відбору на міжнародну олімпіаду. Вибирали просто 12 кращих з паралелі 11-го класу. Зараз же на пропозицію окремих членів журі чи оргкомітету всякий «переможець» олімпіади у будь-якій паралелі може бути включений до числа учасників відборів.
Пункт про запрошення учнів з будь-якої паралелі до відбору на міжнародну олімпіаду є в багатьох країнах (приміром у Росії), але там немає штучного обмеження кількості учасників відбору. Абсолютно доречно було б у наших реаліях запросити, наприклад, до 15 учасників у паралелях 10-го та 11-го класів, до десяти учасників з 9-го та до п’яти з 8-го класу. Тоді можна врахувати всі пропозиції, не загубити жодної талановитої дитини. Крім того, добре відомо, наскільки корисними є тренування з підвищеною відповідальністю для молодих учасників.
| ||
Нове положення | ||
4.4. Переможці III етапу олімпіад з базових дисциплін, II етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт нагороджуються дипломами I, II, III ступенів окремо за класами (курсами) або за відповідними спеціалізаціями у кількості, яка не перевищує 30 % числа учасників змагань відповідного класу (курсу) з орієнтовним розподілом кількості дипломів у співвідношенні 1:2:3... <...> | 5.4. Переможці III етапу олімпіад з навчальних предметів, II етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт нагороджуються дипломами I, II, III ступенів окремо за класами (курсами) або за відповідними спеціалізаціями у кількості, яка не перевищує 50 % числа учасників змагань відповідного класу (курсу) з орієнтовним розподілом кількості дипломів у співвідношенні 1:2:3. | |
Очевидно, що працівники, які готували нове положення, просто переплутали кількість переможців ІІІ та IV етапів. Навіть уявити собі, що кожен другий учасник III етапу олімпіади є призером, вкрай важко. Скажімо, в Києві, де кількість учасників може досягати 1000, призерів має бути близько 500! Крім дискредитації поняття «переможець олімпіади» це нічого не дає. Приблизно така ж ситуація і в інших регіонах.
Що стосується призерів на IV етапі (всеукраїнській олімпіаді), то 30 % — це просто мізер. Якщо взяти паралель, у якій, приміром, 42 учасники (досить стандартна цифра для олімпіади з математики), то раніше вони здобули б 21 призове місце, з яких 3 перших дипломи, 7 других та 11 третіх. А за новими правилами призерів буде лише 12, із них перші дипломи у 2 учасників, другі — в 4, треті — в 6. Якщо порахувати кількість учасників у цій паралелі від кількох найсильніших регіонів (скажімо, Києва, Харкова, Донецька та Львова), стає зрозумілим, що дітям з інших регіонів буде надзвичайно важко стати призерами. У більшості регіонів це може відбити бажання готувати дітей до всеукраїнської олімпіади взагалі.
На міжнародній олімпіаді з математики нагороджують 50 % учасників. Тому для всеукраїнської олімпіади, де учасників навіть менше, це тим більше є природним.
Інститут повинен мати мужність і, визнавши свою помилку, зробити спробу її виправити.
| ||
Старе положення | Нове положення | |
4.4. Переможці III етапу олімпіад... нагороджуються дипломами... але переможцем не може бути учасник, який за сумарним результатом виступів на всіх обов’язкових турах відповідного етапу олімпіади набрав менше ніж третину від максимально можливої сумарної (за всіма обов’язковими турами) кількості балів. Решті учасників вручаються дипломи учасника. | Те саме в пунктах 5.4 і 5.6. | |
Пункту з таким обмеженням немає в жодній країні світу. В Україні він змушує предметно-методичні комісії, що складають тексти олімпіад, заздалегідь пропонувати дітям кілька задач доволі низького рівня — щоб переможцями олімпіади стали не поодинокі учасники. Навіть на міжнародній олімпіаді, що є еталоном і взірцем шкільних олімпіад, за максимальних 42 балів дипломи час від часу одержують учасники, що набрали 13, 12, а інколи й 11 балів. Красиві, цікаві, змістовні задачі, які не завжди легко розв’язати, але які прищеплюють дітям любов до нестандартних підходів, відкривають нові обрії сприйняття математики й не повинні ставати перешкодою до виявлення та нагородження достатньої кількості кращих — тих, хто дійсно заслуговує бути переможцем.
Невідомо, хто автор цього пункту, але давно пора визнати його недоречність. Треба довіряти журі та оргкомітету, які самі можуть з урахуванням складності задач визначити границі балів і нагородити в цих межах переможців. Досить часто вони справді будуть більшими за третину балів, але ця штучна межа не має бути категоричним правилом.
Пропонуємо і вам долучитися до обговорення, залишивши коментар нижче.